Даца-уьстаг1 Санна Хіла – берзалой кічча ю хьуна. – Станеш бараном, і вовки тут як тут.
Даьндаргана Ібрах1ім ца вевза. – Куля Ібрагіма не знає.
Арі токхе ю, Ваха-lен Атта ду. – Долина ситна, жити там легше.
Віро ша беана мохь ша бі’на. – Сам притягнув осів ношу, сам її н з’їв.
Віра уллохь лаьттіна Шинар вірах 1аьхна.- Скотина, яка стояла з ослом, закричала по-ослячому.
Генарчу йіш-вешел гергара Лулах тоьлу. – Краще сусід поблизу, ніж родич далеко.
Герзе Йіна чов-м лоьраша ерзор яру, Матт Йіна чов стін ерзор техьа? – Рану, нанесену зброєю, вилікують лікарі, а рану, нанесену мовою, хто вилікує?
Г1іллакх а, г1іллакх дацар а, Адамця хьоста Санна хуьлу.- Непорядність або благородство в самій людині, як джерело.
Говрят к1ад’елча евза, к’онах к’ійвелча вевза.- Кінь пізнаєш, коли вона втомилася, чоловіка пізнаєш, коли він збіднів.
Так Велч цхьа зезаг дужу даг тlера, нана елча ші’ дужу. – Коли батько помре – квітка падає з серця, коли мати – два.
Дагахь а, баги а цхьаь ву. – І в серці, і в роті однаковий.
Дагахь лаьттарг дістлелха. – Що на умі, виривається з вуст. (Соотв. Що на умі, те й на язиці).
Даймохк – ялсамане, нехай Мохк – жоьжахате. – Родина – рай, чужина – пекло.
Дан Дезарг кханенга дехкінарг дезачух хьоьгуш ваьхна. – Хто відкладав обов’язки на завтра, жив заздрячи бажаного. (Соотв .Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні).
Говрят лата цаваьхьнарг, нуьйрах Летта. – побоялися коні, побився з сідлом.
Говрят боларца евза, к’онах собарца вевза. – Кінь дізнаються по ході, а людини по витримці.
Вир хьалхадаллалц ца хоьхку говрят. – Кінь женуть (на скачках) не до тих пір, поки осів її НЕ пережене.
Вир даьхні а Даць, ча док’ар а Даць, Морза carla а Даць. – Осел не багатство, солома не годуй, сироватка НЕ милостиня.
Вірна ша вир юйла ца хі’на, Лерга лаьцча Бен.- Осел тоді лише дізнався, що він осел, коли його за вухо потягнули.
