Вуьзначул тlаьхьа lійнарг стешха Леріна. – Того, хто наївшись не втік, порахували боягузливим.
Аьхкенан цхьа де, 1аьнін к1іранал ду. – Один день літа дорівнює зимової тижня.
Аьхка де дайінарг – lай шійтта дійнахь Меца Лела. – Той, хто втратив один день влітку, дванадцять днів голодував взимку.
Адамо дегl леладо – Хино чlара лелабо. – Людина опікується тіло, вода – рибу.
Вочу стагера діканіг гур Даць, дика стаг д1авоьрзуш гур Вац. – Від поганого людини доброго не побачиш, а хорошу людину відвертається не побачиш.
Вочу т1аьхьено дай буьйцу. – Погане покоління предків хвалить. (Соотв. Чи не хвалися батьком, а, похвала сином-молодцем).
Вочу іччархочун топ даіма Гарц Йолу. – У плоxoro стрілка рушницю завжди дасть осічку.
Bol воцу так – бух Боцу хен, ваша воцу Йішай т1ам Боцу лікуючи: – т1ам Боцу лікуючи Лаца Атта ду, бухь Боцу хен Божо Атта бу. – Батько без сина – кряж без підстави, сестра без брата – сокіл без крил, якого легко зловити, кряж без
Підстави легко звалити.
Воьдуш дінарг хьесап Даць, вог1уш дінарг Бен.- Вірний той розрахунок, який зроблений, чи не йдучи з дому, а при приході (соотв. Хвалити нема ідучи в бій, а йдучи з бою).
Бен сту беллачунна, батта пах ца белла. – Що дала бика на забій не дали для поджаркн і легкого.
Беркат дог1а а Деана, куй – кетар Хіліром сан; Беркат доцу Малх а хьаьжна, куйня, кетарх веліра зі. – Пішов благодатний дощ – отримав я шапку і шубу; засвітило не благодатний сонце позбувся я шапки і шуби.
Аьхка мало, 1ай хало. – Влітку лінь, взимку борошно, т. Е. Хто влітку полінується, той взимку помучиться.
Он стаг г1уллакхе ма вахійта, – т1аьхьа к’ахьега дезар ду. – Чи не посилай поганого людини зі справою, потім доведеться працювати.
Он к’іг геть 1аьха. – Погана ворона погано каркає.
Он Хіла Атта ду, дика Хіла хала ду. – Легко бути поганим, але важко бути хорошим.