З моменту народження ти знаходиш річні кільця життя, подібно до того як розходяться кола по воді, все ширше і ширше, до тих пір, поки не досягнуть стану спокою.
Добро і зло – це дві річки, які так добре змішали свої води, що неможливо їх розділити.
Брижі на воді – візерунок, якийніколи не повторюється.
Ви не зможете перетнути море, просто стоячи і вдивляючись у воду. Не витрачайте час на марні бажання.
Вода яку п’є корова, стає молоком. Вода, яку п’є змія – стає отрутою.
Є люди, як вино – з ними яскраво, смачно, весело, але довго перебувати в їх компанії загрожує головними болями, похміллям і руйнуванням. А є люди, як вода – вони прості, зрозумілі без яскраво вираженого смаку, але без них жити неможливо.
Отримати бажане – все одно що напитися солоної води. Жага лише зростає.
Любов – це купання, потрібно або пірнати з головою, або взагалі не лізти в воду. Якщо будеш тинятися уздовж берега по коліно у воді, то тебе тільки окропити бризками і ти будеш мерзнути і злитися.
Вода! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що? ти таке. Ти не просто необхідна для життя, ти і є життя. З тобою у всій істоті розливається блаженство, що не пояснити тільки нашими п’ятьма почуттями. Ти повертаєш нам сили і властивості, на яких ми вже поставили було хрест. Твоїм милосердям знову відчиняються висохлі джерела серця.
Відносини схожі на акул – вони повинні постійно перебувати в русі. Повинні заходити глибше в холодну воду, іноді прориватися в страшне, темне простір, щоб любов залишилася жива.
Ти – найбільше в світі багатство, а й саме нетривке – ти, настільки чиста в надрах землі. Можна померти біля джерела, якщо в ньому є домішка магнію. Можна померти за два кроки від солончакового озера. Можна померти, хоч і є два літри роси, якщо в неї потрапили якісь солі. Ти не терпиш домішок, які не виносиш нічого чужорідного, ти – божество, яке так легко злякати … Але ти даєш нам нескінченно просте щастя.
