Велика армія завжди в безладді.
Легко в навчанні – важко в поході, важко в навчанні – легко в поході.
Переможці та закохані не хворіють.
Якщо професія військового взагалі щось значить, вона повинна спиратися на твердий кодекс честі. Інакше ті, хто слідує за барабанами, будуть всього лише купкою найманих вбивць.
Вести нетренованих людей на війну все одно що викинути їх.
У війні за бюджет армія непереможна.
Спочатку ознайомся, вивчи, а потім дій.
Якщо б всі воювали тільки за своїми переконаннями, війни б не було.
Твоя душа, можливо, належить Богу, але твоя дупа належить армії.
Солдат – це той, чия кров робить славу генерала.
Армія вибудовується для руйнування.
Весь дисциплінарний статут повністю забирається в одну фразу присяги: «не тільки за страх, а й за совість».
Генералом може стати тільки син генерала.
Перш ніж наказувати, навчися коритися.
Армії солдати потрібні. В армії без солдатів абсурд і корупція.
Командир – як дорожній покажчик: показує всім, куди йти, але сам туди не йде.
Вища і кінцева мета військового виховання – мистецтво перемагати ворога.
Пролог XX століття – пороховий завод. Епілог – барак Червоного Хреста.
Армійське правило: «Командувати вміє лише той, хто вміє підкорятися». Це все одно що сказати: «Плавати вміє лише той, хто вміє тонути».
Для хороших людей армія – рідна мати, а для поганих – теща.
