Любов не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки.
Ось зустріти б того, хто пише сценарій мого життя і запитати: у тебе совість є ?!
… а завтра почнеться нове життя. Не обов’язково прекрасна і дивовижна. Зовсім не обов’язково. Але все ж нова. Все ж життя.
Люди самі собі влаштовують проблеми – ніхто не змушує їх вибирати нудні професії, одружуватися не на тих людях або купуватинезручні туфлі.
Я нічого не відкрив. Я дізнався тільки те, що я вже знав.
Закохуєшся адже тільки в чуже, рідне – любиш.
Час – найдорожча річ на світі. Тому що час – це життя. Єдине, що ніколи більше не повернеться до тебе.
Дивно, що могло статися, дозволь ти собі відкритися новому.
Я не боюся зникнути. Перш, ніж я народився, мене не було мільярди і мільярди років, і я анітрохи від цього не страждав.
Час робить любов слабкіше, а дружбу сильніше.
Коли щось розумієш, то жити стає легше. А коли щось відчуєш – то важче. Але чомусь завжди хочеться відчути, а не зрозуміти!
Час може вилікувати абсолютно все, дайте тільки часу час.
Всі можна пережити в цьому житті, поки є для чого жити, кого любити, про кого піклуватися і кому вірити.
Весна – це така пора року, коли дуже добре починати щось нове.
У шахах це називається «цугцванг», коли виявляється, що найкорисніший хід – нікуди не рухатися.
Всі приємне в цьому світі або шкідливо, або аморально, або веде до ожиріння.
У всякого божевілля є своя логіка.
Всі радості послані нам для того, щоб показати як прекрасне життя, коли ми на вірному шляху.
Нового нічого не буває. Але і те, що було, також не повторюється. Погляд змінює вчинок. Перенароджений погляд змінює старий вчинок.
Ми не господарі власного життя. Ми пов’язані з іншими минулим і сьогоденням. І кожен проступок, як і кожну добру справу, народжують нове майбутнє.