Ми знаємо, як влаштований реальний світ. Ми знаємо, що на нас не нападуть терористи в класі і що місто не атакують зомбі, змушуючи нас ховатися в торговому центрі. Якщо звичайна людина чує, що ти хочеш стати творцем ігор або письменником ранобе, він буде думати про це як про дурну мрії нарівні з іншими дурними ілюзіями. Ніхто тебе не буде підтримувати і не буде зупиняти. Навіть якщо ти серйозно кажеш, що це твоя мрія, ніхто всерйоз тебе не сприймає. І ти здаєш, навіть не встигнувши це усвідомити. Той, хто був мрійником, тепер хоче сміятися над іншими мрійниками. Ти хочеш сміятися і брехати самому собі.
Оригінал невірний по відношенню до перекладу. Реальність одна з іпостасей сну.
… віддаєш перевагу солодкість фантазій гострому смаку реальності. Це боязкість, страх отримати відмову, розчаруватися.
Той, хто не може змінити саму тканину своїх думок, ніколи не зможе змінити реальність.
Тепер це здавалося якимось сном, нереальністю, але ж тоді мені здавалося, що іншої реальності не існує.
При психозі світ фантазії грає роль комори, звідки психоз черпає матеріал або зразки для побудови нової реальності.
Я немов би виявилася на вивороті реальності, що підсвічується кристалічними переливами світла. Я і не знала, що вона існує паралельно з нашою. Напевно, не важливо те, що дійсно є, – значення має сприйняття.
Немає нічого поганого в тому, щоб бути мрійником. Я думаю, мрії важливі так само, як і реальність.
Тільки Посередник здатний допомогти сприймати доторкнутися до первородного світу, проникаючого крізь мистецтво. Адже справжнє мистецтво потрібно тільки для цього, – для того, щоб дозволити людині хоча б на секунду вирватися з сонногопаралічу свого буденного заціпеніння і хоча б на мить намацати той забутий світ, з якого він прийшов.
Наркотики гарні, щоб втекти від реальності, але реальність така багата і гарна, навіщо від неї тікати?
Всі, що ви вважаєте реальним, стає реальним. Все, що ви вважаєте нереальним, стає нереальним. Ви створюєте весь той світ, який оточує вас; пам’ятайте це.
