Хоч людська злоба і незрима,
Кому-то, вкрай, і вона необхідна …
Але все ж, радує мене, завжди, одне:
«Ласкаво непереможне-все одно!»
Блага свободи друку настільки ясні і настільки загальноприйняті, що далеко перевищують шкоду від її зловживання. Зло минуще, добро – безсмертне.
Кожен грішний вчинок болем повертається до нас. Саме так ми пізнаємо, що таке добро, а що зло.
Кожен наш добрий вчинок і добре слово – крок до світла. Кожен злий помисел – десять кроків до темряви. І по-іншому не буде, чим би ми себе ні виправдовували.
Зло і добро попарно, вчить закон історичний – якщо герой легендарний, значить, і ворог міфічний.
Можеш не тримати в пам’яті зло, заподіяне тобі людьми, – але не варто розраховувати, ніби у кого-небудь вивітриться скоєне тобою.
Коли твориш добро – на один щабель піднімаєшся, а коли будеш грішити – опускається. Все наше життя – такий рух.
Я не вірю в демонів. Я не вірю в зловісні потойбічні сили. Я не вірю в те, що поза людини існує щось, що здатне породжувати зло.
– Але раз ти знаєш, що є зло, то чому не повірити в добро?
– Я бачу, що зло робить з добром.
Дивлюся на життя: добро стає зліше і зліше.
Немає і не може бути ніякого компромісу між добром і злом, правдою і брехнею, прогресом і регресом.
Бути нейтральним в боротьбі добра зі злом – це стати на бік зла.
«Відповідайте добром на зло-так
приємно бачити ці особи в подиві »
Страх небезпеки завжди страшніше небезпеки, вже настала, і очікування зла в десять тисяч разів гірше самого зла.
Людям простіше заплатити за зло, ніж за добро. Тому що вдячність – це тягар, а помста – задоволення.
Зростання мудрості можна точно вимірювати ступенем зменшення злоби.
Ми не стільки любимо людей за те добро, яке вони нам зробили, скільки за те добро, яке ми їм зробили.
Я думаю, що все зло цього світу йде від мислення. Коли думати починають люди, абсолютно не здатні до цього.
