Кожен адже абсолютно точно знає, як саме треба жити на світі. Тільки своє власне життя ніхто чомусь налагодити не може.
– Чи не показуй їм, що боїшся. Це відважні люди, і вони зневажають трусів.
Бути може, Бог і створив пустелю для того, щоб людина посміхався деревах.
Незалежно від того, ким ти є і що робиш, коли ти по-справжньому чогось бажаєш, ти досягнеш цього.
Люди не надають значення простих речей, а тому стали писати філософські трактати.
У кожного свій спосіб вчитися, – подумав він. – Йому не підходить мій, а мені – його. Але обидва ми шукаємо свій Шлях, і за одне це я не можу не поважати його.
Треба вибирати між тим, до чого звик, і тим, до чого тягне.
Коли ти по-справжньому чогось бажаєш, ти досягаєш цього, адже це бажання зародилася в Душе Всесвіту.
«… у людини є все, щоб здійснити свою мрію …»
Не варто бігти від своєї долі: все одно не втечеш.
Кожна людина на землі, чим би він не займався, грає головну роль в історії світу. І зазвичай навіть не знає про це.
Всі, що я зрозумів, – це те, що у світу є душа, і хто знайде цю душу, той зрозуміє і мову всього сущого.
Самий темний час – перед світанком.
Погонич запитав, для чого він хоче знати майбутнє. -Якщо відбудеться що-небудь хороше,це буде приємною несподіванкою. А якщо поганий – ти відчуєш це задовго до того, як воно станеться.
Я люблю тебе тому, що весь Всесвіт сприяла нашій зустрічі.
Життя щедра до тих, хто слідує своєму долі.
– Навіщо тобі револьвер? – Щоб навчитися довіряти людям.
Коли ти чогось бажаєш дуже сильно, весь Всесвіт допомагає тобі досягти цього
Зло не в тому, що входить в уста людини, а в тому, що виходить з них.
Чим далі пройдеш по своєму Шляху, тим сильніше він буде визначати твоє життя
