Любиш тоді, коли вкладаєш душу.
Даремно ти йдеш зі мною. Тобі буде боляче на мене дивитися. Тобі здається, ніби я вмираю, але це неправда …
Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає.
Квіти слабкі. І простодушні.
… Для всіх цих людей зірки – німі. А у тебе будуть зовсім особливі зірки …
Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий.
Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судитисебе, то ти справді мудрий.
Це дуже сумно, коли забувають друзів. Не кожен був один. І я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр.
Я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр.
марнославний людям завжди здається, що все ними захоплюються.
Коли він запалює свій ліхтар, то в небі ніби з’являється ще одна зірка або квітка. Прекрасне заняття. Воно корисно, тому що красиво …
Найголовніше – те, чого не побачиш очима.
Коли даєш себе приручити, потім доводиться й плакати.
Але я, на жаль, не вмію бачити баранчика крізь стінки ящика. Може бути, я трохи схожий на дорослих. Напевно, я старію.
Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає.
Ось людина, яку всі стали б зневажати. А тим часом з них всіх він один, по-моєму, не смішний.
Може бути, тому, що він думає не тільки про себе?
Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету.
Знаєш, чому гарна пустеля? Десь в ній ховаються джерела.
Таким був мій лис. Він нічим не відрізнявся від ста тисяч інших лисиць. Але я з ним заприятелював, і тепер він – єдиний в цілому світі.
Дорослі дуже люблять цифри. Коли розповідаєш їм, що у тебе з’явився новий друг, вони ніколи не запитають про найголовніше. Зроду вони не спитають: «А який у нього голос? В які ігри він любить грати? Чи колекціонує метеликів? » Вони запитують: «Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько? » І після цього уявляють, що вже знають людину.
