Найкращий день, який у мене коли-небудь був, був, коли завтра не наставало
Є рибу – це нормально, тому що у неї немає почуттів.
Краще згоріти, ніж згаснути.
Практика робить досконалим, але ніхто не досконалий, так навіщо потрібна практика?
Хай вже мене ненавидять за те, що я є, чим люблять за те, що я не є.
Ви не можете купити щастя.
Я використовую шматочки і частинки інших особистостей, щоб сформувати свою власну.
Мені подобається нити і нічого не робити для поліпшення стану речей.
Я чекав цього!
Мені дійсно не вистачає можливості гармоніювати з людьми.
Спочатку я подумав, що дурний … але, може, я щасливий?
Якщо рок-н-рол поза законом – киньте мою дупу за ґрати!
Я люблю проникати в механіку системи, видаючи себе за одного з них, потім повільно починати деградувати всередині імперії.
Мені нема чого сказати або запитати. Я тільки підтакував. Я в деякому сенсі реакціонер. Я тільки реагую на те, що говорять інші. Я не думаю, а коли думаю, то забуваю.
Бути першим – це все одно, що бути 16-м, хіба що більше людей будуть цілувати тебе в зад.
Все моє життя я не вірив тим речам, про які пишуть в підручниках історії, і більшості з того, чого мене вчили в школі. Але зараз я роблю висновок, що не має права судити про будь-кого, грунтуючись лише на те, що я прочитав в книгах. Я не маю права взагалі судити про що-небудь. Такий урок, який я вивчив …
Мистецтво, яке має довгострокове значення, не може бути оцінений більшістю, лише невеликий відсоток проявить розуміння і оцінить його.
Я люблю проникати в механіку системи, видаючи себе за одного з них, потім повільно починати деградувати всередині імперії.
Я відчуваю, що у нашого покоління є загальне почуття того, що все вже сказано і зроблено. Вірно. Але кому яке діло, проте, було б забавно прикинутися, що це так.
Я, мабуть, один з тих хворих нарцисизмом, які починають цінувати щось тільки тоді, коли цього вже немає.
