Вища мудрість – розрізняти добро і зло.
Звичайна логіка стверджує: якщо ти нещасливий, значить, у тебе немає щастя. А раз його у тебе немає, то йди і шукай. Парадоксальна ж логіка говорить: якщо ти підеш шукати щастя, то ти його втратиш! Просто сядь і зрозумій, що воно в тебе є.
Людська мудрість важить небагато або зовсім нічого не варто.
Добрим людям слід довірятися словом і розумом, а не клятвою.
З вас, про люди, наймудріший той, хто знає, що нічого-то по правді не варто його мудрість.
В одязі намагайся бути витонченим, але не чепуруном; ознака вишуканості – пристойність, а ознака хизування – надмірність.
Чим менше людині потрібно, тим ближче він до богів.
Є багато шляхів подолання небезпек, якщо людина хоч щось готовий говорити і робити.
Як багато є на світі речей, які мені не потрібні!
Як можна приступити до лікування ока, не думаючи про голову, або лікувати голову, не думаючи про весь організм, так само не можна лікувати тіло, не лікуючи душу.
Той найбільш багатий, хто задоволений малим, бо таке достаток свідчить про багатство натури.
Заздрість – це виразка душі.
Коли хтось помітив Сократу, наскільки велике благо досягти того, чого бажаєш, він заперечив такими словами: «Ще більше, однак, не намагатися що-небудь бажати».
Людина як мисляча є міра всіх речей. Якщо ти мислиш – ти вільний!
Яка людина, будучи рабом задоволень, що не зіпсує свого тіла і душі?
Держава ростить людей, прекрасне – хороших, протилежне – поганих.
Знання – це чеснота.
Людині швидше надолужити сподіватися, ніж впадати у відчай.
Знання не є розум.
Скільки ж є речей, без яких можна жити!
Знання, відокремлене від справедливості та іншої чесноти, представляється плутощами, а не мудрістю.
Ніхто не може нічому навчитися у людини, яка не подобається.
Точне логічне визначення понять – умова істинного знання.
