Деякі особи на негативі виглядають позитивніше.
Бо час, зіткнувшись з пам’яттю, дізнається про своє безправ’я.
В основі своїй Фотографія буває підривної не тоді, коли лякає, приголомшує і навіть бичує, але коли вона перебуває в задумі.
– Я раніше думала, що якщо сфотографуєш кого-небудь, то ніколи цієї людини не втратиш, – міркувала Казуми. – Але тепер я розумію, що все навпаки. Наші фотографії показують нам все, що ми втратили.
На жаль! Багато фото при моєму погляді на них не подають ознак життя.
Фотографії – це свідчення про те, що ми жили.
Велика частина сімейних фотоальбомів оповідає про «велику сім’ю», і це зазвичай все, що від неї залишилося.
Фотографія фіксує вічність, на ділі будучи доказом того, що все є лише коротка мить в очах вічності.
Суспільство намагається вгамувати Фотографію, стримати безумство, яке постійно загрожує виплеснутися в обличчя тому, хто на неї дивиться.
Роблячи знімок, ти ніби пишеш картину, але за одну секунду.
Фотографія повинна бути мовчазною, і питання тут не в «стриманості», а в музикальності.
У певних випадках фотографія здатна до фантазії і вигадки. Часто вона показує те, чого не було, але могло б статися. Дуже часто те, чого ніхто не побачив і не помітив. І вже, безумовно, те, про що самі персонажі і не підозрювали.
Я думаю, диявол – і той засмутився б, якби його фотокартка видала його неподобство і ту низьку роль, яку він відіграє у всесвіті.
Фотограф – дивовижна людина! Він фотографує в день по 50 голих жінок, але збуджує його нова фотолінза.
… фотограф – це не професія … а стан. – «Фотографія як …»
– Я раніше любив фотографувати … – Чому перестав? – Мені почали за це платити, і я перестав отримувати задоволення …
Будь-яка фотографія – це сертифікат присутності.
Справжню красу неможливо відобразити за допомогоюфотографічного об’єктива; вона занадто жива і неправильна, занадто мінлива. А може бути, вся справа в тому, що справжню красу сприймаєш не очима, а якось інакше.
