Доброчесної поведінки вважається не гнів і роздратування, а бажання глибше заглянути в суть речей і подумати, як краще вчинити в тій чи іншій ситуації.
Доброчесність полягає в захисті людей.
Чеснота за допомогою багатства стає загальним благом.
Доброчесність полягає не у відсутності пристрастей, а в управлінні ними.
Вищої чеснотою має вважати: в мирі – помірність, у скорботах ж – стійкість, найбільш героїчну з чеснот.
Як далеко простягаються промені крихітної свічки! Так само сяє і добру справу в світі негоди.
Правила поведінки – це переклад чесноти загальнодоступною мовою.
Чеснота за допомогою багатства стає загальним благом.
Чеснота є щось загальне, необхідне від всіх людей, і не що-небудь природжене, але щось вироблене в індивідуумі його власною діяльністю.
Вища чеснота полягає втому, щоб задушити свої пристрасті. Доброчесність глибша полягає втому, щоб привести їх у рівновагу.
Благодіяння полягає не в тому, що дається, а в душі дає.
Доброчесність – це тільки мудрість, яка змушує узгоджувати пристрасть з розумом і насолоду з боргом.
Лише одна чеснота не дається і не приймається в дар.
Моральні чесноти складаються не стільки в наявності достоїнств, скільки у відсутності недоліків.
Чеснота в тому і полягає, щоб чинити правильно, нехтуючи найближчій вигодою.
Чеснота бідняка – душевна щедрість.
Існує тільки одна чеснота – справедливість.
Чеснота, що не здригається при вигляді вад, опоганюється ними.
Зараз у нас більше вченості, ніж учених, і точно також чесноти більше, ніж людей доброчесних.
Чеснота хвалять, але вона мерзне.