Ласкаво сіяти – добро і пожинати.
Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе, і надходити з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поступали, – ось що можна назвати уче¬ніем людинолюбство.
Якщо приймати рішення так, як підказує серце, це скінчиться серцевою хворобою.
Доброго тримайся, а від злого вдалися.
Ми сповнені ніжності до тих, кому робимо доб¬ро, і пристрасно ненавидимо тих, кому принесли багато образ.
Між добрими людьми – все добре.
Добра справа два століття живе.
Той, хто піклується про інших, завжди сповнений уверен¬ності в собі, як людина, яка домагається справедливості.
Ласкаво понуро і занудливо, І пісний вид, і ходить боком, А зло рясно і химерно, Зі смаком, запахом і соком.
Добре серце є фонтаном радості, освіжаючим все навколо посмішками.
Не стільки розум, скільки серце допомагає людині зближуватися з людьми і бути їм приємним.
Ласкаво так часто незграбно, Туман, мляво, половина, Що всюди робиться гірше, І люди зло звинувачують безвинно.
Добре слово доходить до серця.
Поки людина в стані творити добро, йому не гро¬зіт небезпека зіткнутися з невдячністю.
Людина нескінченно добрий може сподіватися, що врешті-решт його розіпнуть.
Істинно добрий той, хто єдиний з усіма, кого уявляють злими.
Доброго змовчи, худе мовиться.
Немає якості більш рідкісного, ніж справжня доброта: більшість людей, які вважають себе добрими, лише поблажливі або слабкі.
Добро і зло – це дві річки, які так добре змішали свої води, що неможливо їх розділити.
Добрій людині – що день, то й свято.
