Ти не знайдеш такого як він. Ти знайдеш того, хто зробить тебе щасливою.
Назад дороги немає. І ти відчуваєш це. Ти намагаєшся згадати, в який момент все почалося і розумієш, що почалося все раніше, ніж ти думав. Набагато раніше. І в той самий момент ти розумієш, що все в житті буває лише одного разу. І як би ти не намагався, тобі ніколи не пережити ті ж почуття знову. Тобі більше ніколи не піднятися на три метри над рівнем неба.
Давай, я вже побив досить людей через тебе.
– Типово по-жіночому. – Так саме. А типове все псує.
– Як на рахунок побачення? – Як щодо бійки?
– Алісія, дзвонив твій брат. Він їде сюди з дружками. – Я ж єдина дитина в сім’ї …
– Що буде, якщо я запрошу твою сестру на побачення? – Її хлопець зламає кожну кісточку в твоєму тілі. Всього-навсього.
От бачиш. Коли НЕ злишся, у тебе обличчя не як у солдата.
Тону. Але рятувати не треба.
Значить, це не просто плітки. Хороших дівчаток, які погано поводяться, до сих пір карають?
Ти – мій привід бути краще.
Не хочу, щоб це закінчувалося.
– Я не дуже хороша, правда? – Ти ідеальна!
– А я більше щаслива. – Як звідсидо Барселони? – Як звідси до неба. – А я – ще щасливішим. – Наскільки? – На три метри вище неба.
У нас найкращі дівчата, і ми повинні їм відповідати.
Проблем не хочеш? Крутий чувак.
Ось бачиш: трохи люб’язності – і ти не така вже й страшненька.
– З ким танцює наша дочка? – З дуже хорошим хлопцем.
Ти не знайдеш такого, як він. Ти знайдеш того, хто зробить тебе щасливою.
Рано чи пізно настає момент, коли ваші шляхи розходяться. Кожен вибирає свою дорогу, думаючи, що рано чи пізно вони знову зійдуться. Згодом вони стають все далі. Спочатку ти вважаєш це нормальним: адже ви створені одне для одного, адже рано чи пізно вона повернеться. Однак цього не відбувається. Замість цього настає зима.
