Треба тільки гарненько виспатися, або пореветь хвилин десять, або з’їсти цілу пінту шоколадного морозива, а то і все це разом – кращого ліки не придумаєш.
Життя – це самотність.
І в своїх мріях він знову пускався в плавання по прихованої і похованої дорозі, до прихованої і похованої мети.
Любов – це коли хочеш переживати з кимось всі чотири пори року.
– Будь тим, що ти є, поставхрест на тому, чим ти була.
– Деякі люди занадто рано починають сумувати, – сказав він. – Здається, і причини ніякої немає, та вони, видно, від роду такі. Вже дуже все до серця приймають, і втомлюються швидко, і сльози у них близько, і всяку біду пам’ятають довго, ось і починають сумувати з найменших років. Я-то знаю, я і сам такий.
Що хочеш пам’ятати, то завжди пам’ятаєш.
Ми тому і любимо захід, що він буває тільки раз в день.
У місті повним – повно ворогів, вони зляться з – за спеки і тому пам’ятають усі зимові спори і образи.
А у мене в сірниковій коробці є сніжинка. Справа була ще в лютому, валив сніг, а я підставив коробок, зловив одну сніжинку побільше і – раз! – зачинив, скоріше побіг додому і сховав у холодильник … На весь штат Іллінойс у мене одного влітку є сніжинка. Такий скарб більше ніде не знайдеш, хоч трісни.
Якщо тобі що-небудь потрібно, добивайся сам
Запитайте-но себе, жадаєте ви цього всіма силами душі? Доживете до вечора, якщо не отримаєте цю річ? І якщо впевнені, що ні доживете, – хапайте її і біжіть.
Про жінку завжди брешуть, навіть якщо їй вже стукнуло дев’яносто п’ять.
Шукати кроликів в капелюхах – марна справа, все одно як шукати хоч краплю здорового глузду в голові у деяких людей.
Батьки іноді забувають, як вони самі були дітьми.
Червневі зорі, липневі полудні, серпневі вечори – все пройшло, скінчилося, пішло назавжди і залишилося тільки в пам’яті. Тепер попереду довга осінь, біла зима, прохолодна зелена весна, і за цей час потрібно обміркувати минуле літо і підвести підсумок. А якщо він що-небудь забуде – що ж, в погребі стоїть вино з кульбаб, на кожній пляшці виведено число, і в них – всі дні літа, все до єдиного.
Коли йдеш пішки, є час озирнутися навколо, помітити найменшу красу.
Час – дуже дивне штука, а життя – і ще того дивовижніше. Якось там не так повернулись коліщатка або гвинтики, і ось життя людські переплелися занадто рано або занадто пізно.
Значить, можна вирости і все одно не стати сильним? Значить, стати дорослим зовсім не втіха? Значить, в житті немає притулку? Немає такої надійної цитаделі, що встояла б проти насуваються жахів ночі?
Зараз дрібниці здаються вам нудними, але, може, ви просто ще не знаєте їм ціни, не вмієте знаходити в них смак? Дай вам волю, ви б видали закон про усунення всіх дрібних справ, всіх дрібниць. Але тоді вам не доводилося б робити в перервах між великими справами і довелося б до нестями придумувати собі заняття, щоб не зійти з розуму.
