Ми майже завжди вибачаємо те, що розуміємо.
Цитати Печоріна
Адже є, право, отакі люди, у яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі!
Одні шанують мене гірше, інші краще, ніж я справді … Одні скажуть: він був добрий малий, інші – мерзотник. І те й інше буде хибно. Після цього варто праці жити? а все живеш – з цікавості: очікуєш чогось нового … Смішно і прикро!
Померти так померти! втрата для світу невелика; та й мені самому порядно вже нудно. Я – як людина, позіхає на балі, який не їде спати.
Сумно бачити, коли юнак втрачає кращі свої надії і мрії, коли перед ним відсмикує рожевий флер, крізь який він дивився на справи і почуття людські, хоча є надія, що він замінить старі помилки новими, не менш проходять, але зате не менш солодкими.
У мене є передчуття … знайомлячись з жінкою, я завжди безпомилково відгадував, буде вона мене любити чи ні.
Погляд його – нетривалий, але проникливий і важкий, залишав по собі неприємне враження нескромного питання і міг би здаватися зухвалим, якби не був настільки байдуже спокійний.
Невже зло так привабливо?
Їй хочеться говорити зі мною, їй заважають, – що ж їй захочеться вдвічі більше.
