Чим істини вище, тим потрібно бути обережніше з ними; інакше вони раптом звернуться в загальні місця, а загальним місцях вже не вірять. Не стільки зла справили самі безбожники, скільки виробили зла лицемірні або навіть просто неприготована проповедателі Бога, дерзайте вимовляти ім’я Його неосвячений устами.
Великому кораблю – велике плавання!
А людина без чесного роду і потомства, як хлібне зерно, кинуте в землю і загибле марно в землі. Сходу немає – ніхто не знатиме, що кинуте було насіння.
Чудовий Дніпро при тихій погоді, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої.
Ось, справжні, якщо бог хоче покарати, так відніме перш розум.
Ні, розум велика річ. У світлі потрібна тонкість. Я дивлюся на життя зовсім під іншим кутом. Так прожити, як дурень проживе, це не штука, але прожити з тонкістю, з мистецтвом, обдурити всіх і не бути обдуреними самому – ось справжня завдання і мета.
Ну, в іншому випадку багато розуму гірше, ніж би його зовсім не було.
Послухайте, Іван Кузьмич, чи не можна вам, для загальної нашої користі, всяке лист, яке прибуває до вас в поштову контору, що входить і виходить, знаєте, так трошки роздрукувати і прочитати: чи не міститься в ньому якогось донесення або просто листування. Якщо ж ні, то можна знову запечатати; втім, можна навіть і так віддати листа, роздруковане.
Не було ремесла, якого б не знав козак: накурено вина, спорядити віз, намолоти пороху, справити ковальську, слюсарну роботу і, а до того ще, гуляти відчайдушно, пити і гулянка, як тільки може один російський, – все це було йому по плечу.
Якщо вже один безглуздий каприз красуні бував причиною переворотів всесвітніх і змушував робити дурниці найрозумніших людей, що ж було б тоді, якби цей каприз був осмислений і направлений до добра.
Але за дивним пристрою речей, завжди незначні причини народили великі події, і навпаки – великі підприємства закінчувалися нікчемними наслідками.
