Суспільство – це світ, в якому живе наше тіло, природа – світ нашої душі.
Іноді так хочеться звалити все на природу: хочеться вірити, що люди не винні в тому, що вони такі свині.
.. Хіба потрібно було б навчати хлопчиків силі і рішучості, якби вони від природи були такими? Ні. А хіба вчили б дівчаток бути слабкими, якби ця риса була з ними від народження? Ні. Істина в тому, що жінка – це сила і влада, а чоловік – слабкість і податливість.
У моєму уявленні два найбільших задоволення в житті – читання і відпочинок на природі; ідеально, звичайно, якщо вдасться їх поєднувати.
– Дивись, як красиво! – Гидота … – Ну як же? Дивись небо яке! Дерева! А хмари – вообще !!! – Саме так! Окремо все нормально, а разом – дрянь.
Сонце ще не сховалося за горизонтом, але вже зібралося на спокій, а місяць походила на снігову сову. Над містом всього лише на годину здійнялася гігантська дрімаючі птах, ім’я якої – сутінки.
Кожен з нас – сума щастя і горя, бездоганне творіння природи, дивовижний акт життя у всьому йогорізноманітті. Кожен з нас – вміщує в себе все.
З природою, як і з коханою людиною, потрібно бути наодинці.
