Газети замовкли, ніби доларів в рот набрали.
Ми-голодні, ми-жебраки, з Леніним в голові і з наганом у руці.
Чи не додому, не на суп, а до улюбленої в гості дві морковінкі несу за зелений хвостик.
Товариш, не зрозумійте нас погано. Ми можемо помилятися, але ми хотіли поставити наш театр на службу боротьби і будівництва. Подивляться – і запрацюють, подивляться – і розбурхають, подивляться – і викриють.
Навколо, з особою, що дорівнює годиться бути і особою і сідницею, задоліцая поліція.
ad
