Дивна річ, як людина ще вірить в слова.
Нам подобаються люди, які сміливо говорять нам, що думають, за умови, що вони думають так само, як ми.
Знайди слова для своєї печалі, і ти полюбиш її.
Жахливо. Ми стільки всього не змогли один одному сказати. Кімната просочилася нашим не розмовою.
Бесіди, довго йдуть, пожирають життя.
Все повертається. Добро – добром, зло – злом. Ти завжди отримуєш стільки, скільки віддаєш. Хочеш більше – віддавай більше. Більше сил, більше часу, більше любові, і все повернеться – в найнесподіваніший момент.
І немає величі там, де немає простоти, добра і правди.
Життя коротке. Немає часу залишати важливі слова несказанними.
Даремні праці такого лікаря, який хворого не вилікує, і суєтне то філософське слово, якому не зцілити душевних страждань.
Дивись з любов’ю на світ, і він також буде дивитися на тебе.
Буває, ти хочеш сказати щось важливе, і думаєш – почекаю. А потім ти розумієш, що, напевно, говорити вже нічого і не треба. Кожне слово і почуття мають свій час.
Випущене слово не спіймаєш.
Роблячи добро, людина відчуває радість. Роблячи гріх – страждає.
Чим більше добра робить людина, тим більше він радіє;
чим більше робить зла, тим сильніше страждає його душа.
Стався до всіх з добром і повагою,
навіть до тих, хто з тобою грубий.
Чи не тому, що вони гідні люди,
а тому, що ти – гідна людина.
Де мало слів, там вагу вони мають.
Всі кажуть одне і теж.
Нічого на світі не може бути краще, ніж повертатися туди, де тебе люблять і чекають, де тепло і горить світло.
Чим ширше ти дивишся на світ, тим більше він тобі відкривається …
Одне добре слово може зігрівати три зимові місяці.
– Чому ти не говориш мені, що любиш мене?
– Я ж сказав одного разу.Якщо щось зміниться, я дам тобі знати.
В ласкавих промовах буває отрута.
