Бегаш девнан уьхьігаш. – Жарт – початок сварки.
Бедді боьдучу сіна а аьлла. – Навіть біжить оленя дорікнули.
Аьхка мало – 1ай хало. – Влітку лінь – взимку борошно. (Т. Е. Влітку полінуєшся – взимку помучитися).
Аьхка т1арга lалаш цабінчуьнан, 1ай когаш бахьійна. – Хто не берег влітку шерсть, взимку заморозив ноги.
Віро вир аьлча, вир аьхка Дахау. – Осел, якого обізвали ослом, полетів у прірву (соотв.Осел, який назвався ослом, потрапив в ущелину).
Віра ц1ога лаьціарг хе ваьхьна, Дінан ц1ога лаьцнарг ваьлла. – вхопився за ослиний хвіст потонув (в річці), а вхопитися за кінський хвіст уцілів.
Вуьзначул т1аьхьа віснарг к1іллу Леріна. – Залишився після того, як наївся, порахували боягузом.
Г1абалі юьйхінарг соьга а ца йог1у, коч юьйхінарг ас а ца ялайо. – Одягнена в ошатне плаття за мене не виходить (заміж), а одягнену в просте плаття я не беру.
Га доцу сара Атта кагла. – Хворостина без гілок – легко ламається.
Гай ца дезачунна, корту а ца Беза. – Хто не любить живота, не любить і голови. [/Su_note
Газанан ма1ах борошна ца хилла, йішін вolax В1 ца хилла. – З козячого роги не вийде рукоятки, племінник (син сестри) – не замінить (рідного) сина.
Газа йі’начу коьртах цlе яьлла. – Хто козу з’їв, у того голова горить (соотв. На злодієві шапка горить).
Газ т1аьхьа хьаьдча, Бекхем а ца воьхна. – І Бек не розгубився, коли за ним погнався гусак.
Генаро зурма хаза хета. – Дальня зурна приємніше (Скрізь добре, де нас немає).
Генаро доттаг1 Лекхім Г1ала Санна ву. – Далекий друг подібний високій башті.
Гай чу даханарг – барона, ги даханарг – мохь.-потрапило в шлунок – сила; потрапило на спину – вантаж.
Газа берда йістехь лаьтташехь, боьхьіг аьхка яхна дукха меттігаш ю. – Не дивлячись на те, що коза стоїть на скелі (обриві), багато випадків, коли козеня падає в ущелину.
Вуьзна вару но кхача боцуш а ма гlo, екхна яру но кхоллар йоцуш а ма гlо. – Будучи ситим не рушив без їжі, в ясну погоду не виходь в шлях без накидки (бурки).
