Не можна бути справедливим, не будучи людяним.
Справедлива людина не той, який не робить несправедливості, а той, який, маючи можливість бути несправедливим, не бажає бути таким.
– Ви сумніваєтеся в справедливості нашої справи, сер?- І що ж це за справа, сер? Свобода або тиранія?
Коли справедливість зникає, то не залишається нічого, що могло б надати цінність життя людей.
Основи кожної держави і фундамент будь-якої країни покояться на справедливості і правосуддя.
– Це як непереборна сила, що наближається з кожним подихом. – Я добре знаю це почуття. Я з ним довго жила. – Шталь? – І Ремзі. І інші, до них, хто намагався мене залякати, щоб я зробила помилку, чекали, коли я послаблю пильність. Іноді мені теж хотілося втекти. – Що тебе тут тримає? – Я не дозволю їм перемогти. – Щось у тебе є, детектив Сантос. Ти одна така. – Ти міг би піти. Що тебе тримає? Ти сильніше, ніж думаєш, Коул. Ти зробив вибір, коли дав мені зачіпку в кафе «Санрайс». Ти шукав справедливості для напарника і я хочу зробити все, як треба. Але одна я не впораюся. – Добре, якщо тобі все ще потрібна моя допомога. Я дам свідчення. – Вони можуть не піти на угоду. – Це вже не важливо. Від Джордана Ремзі не існує імунітету, але це не означає, що потрібно дозволити йому перемогти.
Хіба егоїзм держави не такий же порок, як егоїзм окремої людини? Хіба справедливість перестає бути чеснотою, якщо її застосувати до іншого народу?
У більшості людей любов до справедливості – це просто боязнь піддатися несправедливості.
Для справедливості не буває пізно.
Істина і справедливість понад усе, бо тільки від них залежить велич націй.
Жодна людина не має права чинити несправедливо, навіть якщо несправедливо надходили з ним.
– Синку, це недобре. – Мам, я не за засудженням, я за розумінням прийшов. – Це несправедливо по відношенню до Насті. Ну все-таки двадцять років … – Та немає ніякої справедливості. А я, мам, є. – Синку, так не можна. – Пап, я знаю, що не можна. Це ж ви мене виховали. Але як можна – теж неможливо.
