Як християнин, я не повинен дозволяти себе обманювати, але я повинен бути борцем за істину і справедливість.
Кожному хочеться бути справедливим, та не кожному вдається.
Норм людських дій повинна служити справедливість.
Щоб навчити людей любити справедливість, треба показати їм результати несправедливості.
Суспільство, яке рівність (в сенсі рівності доходів) ставить вище за свободу, не отримує ні свободи, ні рівності.
Справедливість в питаннях довіри іменується сумлінністю.
Лише той долею обдарований щасливою, Той радісний, чиє серце справедливо!
Бути добрим дуже легко, бути справедливим – ось що важко.
Богу – богове, кесарю – кесареве! Треба було бути присутнім при розподілі.
Якщо ми бажаємо бути у всьому справедливими суддями, то давайте перш за все переконаємо себе в тому, що ніхто з нас не без гріха. Адже саме в цьому головне джерело нашого обурення: «Я-то ні в чому не винен» і «нічого не зробив». Нічого подібного: просто ти ні в чому не зізнаєшся! Якщо в чомусь ми і залишилися невинні, то тільки тому, що нам не вдалося переступити закон – не пощастило.
Якщо хочеш поступати чесно, приймай в розрахунок і вір тільки суспільному інтересу. Особистий інтерес часто вводить в оману.
Немає сенсу відновлювати залишки справедливості – дешевше обіцяти побудувати нову.
Я не можу довести справедливість своєї точки зору саме тому, що її справедливість – очевидна.
Любов і ненависть часто заважають справедливому судженню.
Справедливість завжди тріумфує при закритих дверях.
Краще виправдати десять винних, ніж звинуватити одного невинного.
Борг заснований на почутті справедливості.
Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
Справедливість – це коли мені дозволено робити все, що завгодно.
Від користі до справедливості так само далеко, як від землі до зірок.
