Цитати з книги Снігова королева (130 цитат)

Сила – в її милому, невинному дитячому сердечку.

– Сильніше, ніж вона є, я не можу її зробити. Хіба ти не бачиш, як велика її сила? Чи не бачиш, що їй служать і люди і тварини? Адже вона боса обійшла півсвіту! Не у нас позичати їй силу! Сила – в її милому, невинному дитячому сердечку.

«Поцілунок її був холодніший льоду, він пронизав його наскрізь і дійшов до самого серця, а воно і без того вже було наполовину крижаним.»

Хіба ти не бачиш, як велика її сила? Чи не бачиш, що їй служать і люди і тварини.

Сни знову прилетіли в спальню, але тепер вони були схожі на божих ангелів.

Вона була чарівна, так ніжна, вся зі сліпуче білого льоду і все ж жива!

На, поцілунок його! – крикнула вона, тицьнувши голуба Герді прямо в обличчя.

Добре адже мати вірний шматок хліба на старості років!

Посеред озера стояв трон Снігової королеви; на ньому вона сиділа, коли бувала вдома, кажучи, що сидить на дзеркалі розуму; на її думку, це було єдине і найкраще дзеркало в світі.

А вона склала рученята і подумала: «Як добрі всі люди і тварини!» – закрила очі і солодко заснула.

У великому місті, де так багато людей, що не всім і кожному вдається відгородити себе хоч невеличкий садок, і де тому задовольняється лише кімнатними квітами в горщиках.

Склади це слово, – і ти будеш сам собі пан, а я подарую тобі весь світ і нові ковзани.

Добре адже мати вірний шматок хліба на старості років!

Поцілунок дівчини дорожче золота, – він йде прямо від серця. Золото на її губах, золото в її сердечку.

Герда почала читати «Отче наш»; було так холодно, що дихання дівчинки зараз же перетворювалося в густий туман. Туман цей все згущався і згущався, але ось з нього почали виділятися маленькі, світлі янголята, які, ступивши на землю, виростали у великих грізних ангелів із шоломами на головах і списами і щитами в руках. Число їх все прибувало, і коли Герда закінчила молитву, навколо неї утворився вже цілий легіон. Ангели взяли снігових страховиськ на списи, і ті розсипалися на тисячі сніжинок. Герда могла тепер сміливо йти вперед; ангели гладили її руки і ноги, і їй не було вже так холодно.