Так що ми не помилимося, якщо назвемо їх швидше любителями думок, ніж любителями мудрості.
Щодо будь-якого шлюбу нехай дотримується один припис: кожна людина повинна укладати шлюб, корисний для держави, а не тільки найбільш приємний для самого себе.
– Отже, про тих, хто помічає багато прекрасного, але не бачить прекрасного самого по собі і не може слідувати за тим, хто до нього веде, а також про тих, хто помічає багато справедливих вчинків, але не справедливість саме по собі і так далі , ми скажемо, що про все це у них є думка, але вони не знають нічого з того, що думають.
Намагаючись про щастя інших, ми знаходимо своє власне.
Найжахливіше і потворне – це якщо пастухи так ростять собак для охорони стада, що ті від неслухняності чи, з голоду або внаслідок поганого звичаю завдають вівцям зло і схожі не на собак, а на вовків.
Хто знаходить у своєму житті багато несправедливих вчинків, той, подібно дітям, раптово розбудженою від сну, лякається і надалі очікує лише поганого.
Крайня несправедливість – здаватися справедливим, не будучи таким.
Як же можна переконати тих, хто і слухати-то не стане? – Ніяк, – сказав Главкон.
Коли любиш, то люби того, хто цього вартий.
Припаси, необхідні для розсудливих і мужніх знавців військової справи, вони повинні отримувати від інших громадян на сплату за те, що їх охороняють.
У своїх лихах люди схильні звинувачувати долю, богів і все що завгодно, але тільки не себе самих.
Ніхто не знає, що таке смерть і чи не є вона найбільше для людини добро. І проте, все її бояться як би в свідомості, що вона-найбільше зло.
Треба ставити правителем і стражем держави, йому слід віддавати.
Хто не робить несправедливості – поважний, але більш ніж удвічі гідний пошани той, хто й іншим не дозволяє здійснювати несправедливостей.
Стало бути, правління і піклування низькою душі неминуче буде поганим, а у піднесеної душі все це виходить добре.
