Доброчесність полягає в захисті людей.
Чеснота за допомогою багатства стає загальним благом.
Доброчесність полягає не у відсутності пристрастей, а в управлінні ними.
Вищої чеснотою має вважати: в мирі – помірність, у скорботах ж – стійкість, найбільш героїчну з чеснот.
Як далеко простягаються промені крихітної свічки! Так само сяє і добру справу в світі негоди.
Правила поведінки – це переклад чесноти загальнодоступною мовою.
Чеснота за допомогою багатства стає загальним благом.
Чеснота є щось загальне, необхідне від всіх людей, і не що-небудь природжене, але щось вироблене в індивідуумі його власною діяльністю.
Вища чеснота полягає втому, щоб задушити свої пристрасті. Доброчесність глибша полягає втому, щоб привести їх у рівновагу.
Благодіяння полягає не в тому, що дається, а в душі дає.
Доброчесність – це тільки мудрість, яка змушує узгоджувати пристрасть з розумом і насолоду з боргом.
Лише одна чеснота не дається і не приймається в дар.
Моральні чесноти складаються не стільки в наявності достоїнств, скільки у відсутності недоліків.
Чеснота в тому і полягає, щоб чинити правильно, нехтуючи найближчій вигодою.
Чеснота бідняка – душевна щедрість.
Існує тільки одна чеснота – справедливість.
Чеснота, що не здригається при вигляді вад, опоганюється ними.
Зараз у нас більше вченості, ніж учених, і точно також чесноти більше, ніж людей доброчесних.
Чеснота хвалять, але вона мерзне.
Істина, свобода і чеснота – ось єдине, заради чого потрібно любити життя.
Бути може, чеснота є не що інше, як душевна делікатність.
Не тільки чеснота необхідна природі і, навпаки, не тільки в злочині вона потребує, а й стверджує себе в скоєному рівновазі між тим і іншим. У цьому полягає її нескінченна мудрість. Але чи можемо ми бути винні, додаючи то до однієї, то до іншої сторони, коли вона сама має нас на своїй шкалою?
