В буржуазному суспільстві жива праця є лише засіб збільшувати накопичений працю. У комуністичному суспільстві нагромаджена праця – це лише засіб розширювати, збагачувати, полегшувати життєвий процес робітників.
Класова боротьба є боротьба політична.
Ціна є грошове назву матеріалізованої в товарі праці.
Як не згадати тут добряка Догбері, який повчає нічного сторожа Сіколя 36, що “приємна зовнішність є дар обставин, а мистецтво читати і писати дається природою”.
Один сорт товарів так само гарний, як і інший, якщо рівні їх мінові вартості. Між речами, які є у рівновазі мінові вартості, не існує ніякої різниці, чи відмінності.
Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість.
Адам Сміт каже, що праця є реальна, а гроші – номінальна ціна товарів.
Хочеш мати стільки грошей, щоб вистачало тобі і твоїй родині – працюй сам … Хочеш забезпечити свої майбутні покоління – примусь людей працювати на себе.
Власники капіталу стимулюватимуть робітничий клас купувати все більше і більше дорогих товарів, будівель і техніки, штовхаючи їх тим самим брати все більш дорогі кредити, до тих пір, поки кредити не стануть невиплачуваними. Невиплачувані кредити ведуть до банкрутства банків, які будуть націоналізовані державою, що в підсумку і призведе до виникнення комунізму.
Немає тієї сили, яка зупинить капіталіста в гонитві за додатковою вартістю.
Здатність до праці ще не означає працю.
Знання розширюють і множать наші бажання, а чим менше бажає людина, тим легше можуть бути задоволені його потреби.
Без рабства Північна Америка, країна найбільш швидкого прогресу, перетворилася б в патріархальну країну. Необхідно знищити рабство, – і ви зітрете Америку з карти народів.
Гроші – це кристалізація мінової вартості товарів,створювана ними в самому процесі обміну.
До сих пір ще жоден хімік не відчинив в перлах і алмазі мінової вартості.
